Сержант перебуває найближче до солдата та найкраще бачить реальний стан підрозділу. На цьому нещодавно наголосив Головнокомандувача ЗСУ Михайло Драпатий. Саме тому в Збройних силах планують розширити повноваження сержантів.
В чому полягає відмінність у роботі сержантів і офіцерів, розповів головний сержант полку «Арей» Анатолій Золотарьов.
– Сержантська робота – це перш за все робота з особовим складом, – каже він. – Саме сержант знає все про бійця, бо живе з ним разом, розмовляє, п’є чай. Саме сержант має звертати увагу командира, якщо в солдата негаразди вдома, якщо він вийшов з позицій у поганому психологічному стані. Сержанти вирішують побутові проблеми, навчають бійців, готують до виходу й виводять на позиції як старші групи. Сержанти подають клопотання про підвищення звань, про нагороди, можуть виписати догану й подяку, надають додаткову відпустку. Зрештою, вищі командири завжди спираються на слова сержантів.
У підпорядкуванні офіцера перебуває як мінімум 30 людей, він не може знати все про всіх, на відміну від сержанта. Сержант-командир відділення відповідає за десятьох бійців і й перебуває значно ближче до них.
Не завжди хороший сержант може бути хорошим офіцером, адже різна специфіка роботи, вважає Анатолій Золотарьов.
Сержантами стають, закінчивши курси лідерства або коледж після дворічного навчання.
– Це пішло ще з римської імперії. Солдатів, які перші увірвалися до ворожої фортеці, називали сержантами. Це лідери перш за все. За ними йдуть люди, – каже Анатолій.