Чоловік запропонував піти за ним, і вона погодилась.
Перед тим відмовилася виїжджати за кордон.
Так Альона опинилася в армії на початку повномасштабної війни.
Як і більшість героїнь нашого проєкту #ЖінкиПолкуАрей, Альона в ЗСУ з серпня 2022 року, коли власне й почав формуватися #Арей.
Хотіла пришвидшити перемогу й бути поруч з коханим.
Вирішила йти і робити що вміє – бухгалтерія, діловодство.
Тож забезпечення – її напрямок, Альону призначили командиркою взводу забезпечення батальйону логістики.
Найбільше Альоні запам’яталися миттєвості очікування чоловіка зі штурму. Це було найважче. Але й найприємніше – коли він повернувся.
– Звісно за всі ці роки з’явилася втома, – каже вона. – Але я згадую, що відповідаю за людей – щоб вони смачно поїли, щоб збереглися майно. Це дає сили підніматися й працювати. А ще я дуже люблю осіннє сонечко й рада, що маю інколи можливість ввечері трохи пройтися й випити кави. Й дуже люблю ті моменти, коли телефон мовчить хоча б годину-дві, бо зазвичай він не замовкає. Найбільше почала цінувати дім.
А ще Альона завжди прагне щось зробити, щоб пришвидшити перемогу. Її девіз років війни – ніколи не здаватися, пійматися й іти далі!
Вдома на неї чекають мама, донька, онучка й тітка.
Бажаємо швидкого повернення до рідних з перемогою Альоні й усім нам!